Maria Gancheva

Від телефонного дзвінка «Війна почалась» до перших почутих пострілів за вікном пройшло трохи більше ніж дві години. Стільки часу було, щоб розбудити родину, зібрати мінімальний набір речей та покинути свій дім в Ірпені в пошуках безпечнішого місця. Значно більше часу знадобилося щоб прийняти нову реальність та усвідомити що таке війна і що вона точно не закінчиться завтра.

 

Зі своєю родиною ми опинилися в Болгарії  та саме тут через бажання допомогти, не лишатися осторонь,  ми розпочали наш волонтерський проєкт «The Hugs UA».

До війни, працюючи з персоналом,  своєю супер силою завжди вважала знаходити правильних людей та створювати атмосферу, в якій комфортно працювати та розкривати свої здібності, тому відповідь на  питання «як я можу бути корисною» була  очевидною.

 

Ми розпочинали проєкт як коворкінг для мам, але дуже швидко до нас стали приходити люди, які теж хотіли долучитися, хотіли допомагати, але часто не знали як. Майже кожен наш волонтер на початку був нашим відвідувачем, який бачив щирість наших намірів і це дало можливість виростити проєкт в повноцінний дитячий центр, де діти знову почували себе дітьми, отримували необхідну підтримку, мали змогу адаптуватися та знайти нових друзів.  Коли переживаєш такі жахливі події, важливим стає не зупинятися та проходити через них з тими, хто може підтримати, зрозуміти та допомогти. Саме це ми робили всі разом.

Допомагаючи дітям, ми бачимо в них наше майбутнє, що безумовно дає сили для наступних кроків.